(!) Доброго времени суток. Наша церковь желает зарегистрировать свои авторские права на видеосъемку всех служений происходящих в ней.Возможно ли это и кто будет являтся и возможно ли правообладание записью нескольким лицам из числа ... 

(!) Доброго времени суток. Наша церковь желает зарегистрировать свои авторские права на видеосъемку всех служений происходящих в ней.Возможно ли это и кто будет являтся и возможно ли правообладание записью нескольким лицам из числа руководителей церкви. Служения происходят 4 раза в неделю и более. Гуменный Александр Васильевич.

 

Фіксація на певному матеріальному носії рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього), наприклад відеозйомка процесу служіння, що відбувається у церкві, може виступати в якості аудіовізуального твору або відеограми. ... 

Фіксація на певному матеріальному носії рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього), наприклад відеозйомка процесу служіння, що відбувається у церкві, може виступати в якості аудіовізуального твору або відеограми.

Відповідно до Закону України „Про авторське право і суміжні права” аудіовізуальний твір виступає об’єктом авторського права (стаття 17), а відеограма виступає об’єктом суміжних прав (стаття 35). Виходячи з цього, законодавство розділяє суб’єктів, що створили зазначені об’єкти, та, відповідно, права інтелектуальної власності на них.

Постанова Кабінету Міністрів України „Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір” від 27.12.2001 № 1756 передбачає можливість реєстрації лише об’єктів авторського права. Реєстрація об’єктів суміжних прав діючим законодавством України не передбачена.
Враховуючи зазначене, реєстрація авторського права на відеозйомку процесу служіння, що відбувається у церкві, можливо лише у разі, коли фіксація зазначеної події буде відповідати визначенню та ознакам аудіовізуального твору, які закріплене в Законі України „Про авторське право і суміжні права”, а саме:
1) має творчий (оригінальний) характер;
2) має сукупність ознак, що передбачені абзацом третім статті 1 Закону України „Про авторське право і суміжні права”;
3) має певний склад авторів, що містяться в статті 17 Закону України „Про авторське право і суміжні права”.

 

(!) Доброго дня! Ситуація: телекомпанія хоче використовувати у своїй програмі матеріали одного з дитячих журналів. Запитання: 1. Які саме договори потрібно укласти телекомпанії? 2. Яке право повинен передати журнал телекомпанії для того, ... 

(!) Доброго дня! Ситуація: телекомпанія хоче використовувати у своїй програмі матеріали одного з дитячих журналів. Запитання: 1. Які саме договори потрібно укласти телекомпанії? 2. Яке право повинен передати журнал телекомпанії для того, щоб вона могла на законних підставах транслювати передачу з використанням "Творів" журналу? Дякую! Кметик Христина.

 

Відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі – Закон України) телекомпанія відноситься до організації мовлення, отже, виступає суб’єктом суміжних прав. Згідно зі статтею 36 Закону України ... 

Відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі – Закон України) телекомпанія відноситься до організації мовлення, отже, виступає суб’єктом суміжних прав. Згідно зі статтею 36 Закону України організації мовлення повинні дотримуватися прав суб’єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм (відеограм).

Таким чином, для дотримання вимог діючого законодавства України у сфері авторського права і суміжних прав телекомпанія має укласти договори із тими суб’єктами авторського права та (або) суміжних прав, чиї результати творчої діяльності планується використовувати.

В даному випадку, у разі використання матеріалів журналів (об’єктів авторського права), договір необхідно укласти з автором таких матеріалів чи іншою особою, яка має авторське право (наприклад, видавцем). Одним із суттєвих положень зазначеного договору має виступати спосіб використання твору.

Положення щодо видів, форм та змісту договорів на право використання об’єктів авторського права та (або) суміжних прав передбачені в статтях 32, 33, 39 та 40 Закону України.

 

(!) Я издатель, но иногда требуется издать отдельно диск. Я должен получить лицензию на производство дисков и их продажу? Где и какую лицензию надо приобрести? Дело в том, что "Ліцензійні умови провадження господарської ... 

(!) Я издатель, но иногда требуется издать отдельно диск. Я должен получить лицензию на производство дисков и их продажу? Где и какую лицензию надо приобрести? Дело в том, что "Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва дисків для лазерних систем зчитування" предполагают массовое тиражирование дисков, и не рассматривает их производство как издательскую деятельность. Тем не менее, я предполагаю издать ряд дисков, я же их автор, а в настоящее время издаю и продаю их вместе с книгами, как приложение. На сайте http://www.sdip.gov.ua/ua/authors_rights.html методических материалов по этому вопросу нет. На сайте Книжной палаты http://www.ukrbook.net/ тоже. Диск или книга это носитель информации, а издательская деятельность книг или дисков, - одна, -издание. Могу ли я получить номер для диска, тип ISBN без каких - либо дополнительных свидетельств издательской деятельности? Прошу сообщить, кто выдаёт лицензии на производство CD/DVD дисков? Судя по вашему сайту ваш отдел этим занимается. Лицензия требуется по всей Украине. Требуется: 1 Бланк заявления 2 реквизиты и сумма для оплаты за выдачу лицензии, 3 почтовый адрес для отправки заявления и копии платёжного поручения об оплате. С уважением, Издатель Городецкий В.А.

 

Згідно з пунктом 2 статті 1 Закону України „Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування, матриць” (далі ... 

Згідно з пунктом 2 статті 1 Закону України „Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування, матриць” (далі – Закон) виробництво дисків – діяльність, пов’язана із застосуванням технологічного процесу по переробці сировини в оптичні носії інформації у формі диску для лазерних систем зчитування, під час якого одночасно з виготовленням диску здійснюється запис на нього інформації. Згідно із статтею 3 Закону на зазначений вид діяльності видається ліцензія на виробництво дисків для лазерних систем зчитування.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 р. № 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування" Міністерство освіти і науки України здійснює видачу ліцензій на виробництво дисків для лазерних систем зчитування для суб’єктів господарювання.

На даний час на території України є дев’ять заводів-виробників дисків для лазерних систем зчитування, яким були присвоєні відповідні коди:

№ п/п	Назва завода-виробника	Юридична адреса	СІД-код прес-форми	СІД-код матриці
1	ТОВ "Росток-СD"	м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23 Б	IFPI UAAxx	IFPI LU001
2	ТОВ "Амитрон, ЛТД"	м. Херсон, вул. Острівське шосе, 36	IFPI UABxx	-
3	ДП "Сі Ді Мастер"	м. Київ, вул.Бориспільська, 9	IFPI UADxx	IFPI LU003
4	ПП "ЗМС Прод"	м.Львів, Франківський район вул.Стрийська, 202	IFPI RJхх	-
5	ЗАТ "Медіа Парк"	м.Київ, проспект Повітрофлотський, 94-А	IFPI UAFxx	IFPI LU004
6	ТОВ "Одисей Диск"	м. Одеса, провулок Курортний, буд.2	IFPI UAGxx	-
7	ТОВ "Західний грім"	м.Київ,  проспект Оболонський, 23А	IFPI UAHxx	-
8	ТОВ "ДІВІДІ КЛУБ Україна"	м.Київ, вул. Миколи Пимоненка, 3 , к.61-62	IFPI UAJxx	-
9	ТОВ "М.М.Д."	м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23 Б	IFPI UAКxx

Примітка:
** - завод-виробник два останніх знака присвоює самостійно шляхом використання літерно-цифрових комбінацій.

Додатково зазначаємо, що тиражування дисків для лазерних систем зчитування „комп’ютерним способом” без застосування технологічного процесу по переробці полікарбонату ліцензуванню не підлягає. Але звертаємо Вашу увагу, що тиражування можливе тільки при умові наявності дозволу осіб, яким належить авторське право та/або суміжні права.

 

Чи можна десь на веб-порталі вивісити детальну інформацію про марки, що наносяться на примірники аудіовізуальних творів? Оскільки пірати підробляють ці марки досить якісно щоб заплутати звичайного споживача. Користувач веб-порталу.  

Чи можна десь на веб-порталі вивісити детальну інформацію про марки, що наносяться на примірники аудіовізуальних творів? Оскільки пірати підробляють ці марки досить якісно щоб заплутати звичайного споживача. Користувач веб-порталу.

 

Відповідно до частини 11 статті 2 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп‘ютерних програм, баз даних" контрольна марка – спеціальний знак, що засвідчує дотримання ... 

Відповідно до частини 11 статті 2 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп‘ютерних програм, баз даних" контрольна марка – спеціальний знак, що засвідчує дотримання авторських і (або) суміжних прав і надає право на розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, комп‘ютерних програм, баз даних. Контрольна марка є самоклейним знаком одноразового використання, зовнішній бік якого має спеціальний голографічний захист. Розмір контрольної марки 18х26 міліметрів.

Кожна контрольна марка має серію та номер.
Виробляються контрольні марки таких серій:
А – для примірників фонограм у формі магнітних носіїв та вінілових дисків;
В – для примірників аудіовізуальних творів та відеограм у формі магнітних носіїв та кіноплівки;
К – для примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп‘ютерних програм, баз даних у формі оптичних носіїв.

Контрольні марки мають наскрізну нумерацію. Номер контрольної марки складається з восьми знаків – шести цифр і двох літер українського алфавіту, які розміщуються на контрольній марці послідовно. Літери в номері контрольної марки є кодовим позначенням тиражу і змінюються після виготовлення кожного мільйона контрольних марок.

На контрольну марку наноситься інформація, яка дає змогу ідентифікувати відповідний примірник аудіовізуального твору, фонограми, відеограми, комп‘ютерної програми, бази даних, на який наклеєна ця марка. Як правило, контрольна марка клеїться на примірник, на якому зафіксовано один аудіовізуальний твір.
Зразки та технічний опис контрольних марок затверджуються МОН за погодженням з МВС і СБУ.

Додатково повідомляємо, що відповідно до статті 11 Закону України особи, винні у незаконному виготовлені, підробці, використанні або збуті незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп‘ютерних програм, баз даних, притягаються до адміністративної та кримінальної відповідальності відповідно до закону.

 

Добрый день уважаемый Владимир Степанович! Прошу вас дать разъяснение по следующему вопросу. В соответствии с письмом государственной налоговой администрации Украины от 05.09.2005 г. № 17622/7/17-1117 предусматривается возможность не платить ... 

Добрый день уважаемый Владимир Степанович! Прошу вас дать разъяснение по следующему вопросу. В соответствии с письмом государственной налоговой администрации Украины от 05.09.2005 г. № 17622/7/17-1117 предусматривается возможность не платить НДС по платежам, полученным от лицензиата, если он приобретает право на использование объекта интеллектуальной собственности без приобретения права собственности на него. В данном письме также раскрывается понятие ... \"без приобретения права собственности на него...\", т.е. в условиях лицензионного договора не должны быть указаны пункты, дающие лицензиату право на продажу, передачу или отчуждение данного объекта (... \"при цьому ліцензійним договором не передбачено умови, які б надавали право користувачу об\"єкта інтелектуальної власності продавати, передавати або відчуждати зазначений об\"єкт...\").

Не могли бы Вы уточнить, что имеется ввиду под \" зазначеним об\"єктом\": продажа, передача или отчуждение самого объекта права интеллектуальной собственности, т.е. изобретения - нематериального актива, или изготовляемой и продаваемой по лицензии продукции с использованием данного объекта права интеллектуальной собственности. Иными словами, можно ли включать в условия лицензионного договора возможность лицензиату продавать продукцию, содержащую объект права интеллектуальной собственности, и при этом лицензиару не платить НДС с получаемых от лицензиата платежей. Или же данная возможность имеет место только в случае, если лицензиат использует продукцию, содержащую объект права интеллектуальной собственности, в своем производстве, не реализуя ее третьим лицам. Благодарю, С, Черненко.

 

Правовідносини у сфері інтелектуальної власності в Україні щодо використання ОПІВ регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ), Господарським кодексом України, спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами з питань ... 

Правовідносини у сфері інтелектуальної власності в Україні щодо використання ОПІВ регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ), Господарським кодексом України, спеціальними законами та іншими нормативно-правовими актами з питань інтелектуальної власності.

Відповідно до частини 1 статті 426 ЦКУ способи використання ОПІВ визначаються цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до пункту 2 статті 28 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” використанням винаходу (корисної моделі) визнається:
- виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;
- застосування процесу, що охороняється патентом, пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Відповідно до пункту 1 статті 1107 ЦКУ розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється, зокрема, на підставі ліцензійного договору.

Так, частиною 1 статті 1109 ЦКУ передбачено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Частиною 3 статті 1109 ЦКУ передбачено, що у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Щодо оподаткування платежів, що здійснюються за ліцензійним договором, слід керуватися роз’ясненнями, наданими уповноваженим органом – Державною податковою адміністрацією України.

 

Шановний Володимире Степановичу! Здійснюючи свою освітянську діяльність в сфері ІВ я завжди радив студентам користуватись інформацією, яка зокрема розташована на сайті Державного департаменту, як такою, що є завжди актуальною і достовірною. ... 

Шановний Володимире Степановичу! Здійснюючи свою освітянську діяльність в сфері ІВ я завжди радив студентам користуватись інформацією, яка зокрема розташована на сайті Державного департаменту, як такою, що є завжди актуальною і достовірною. Сьогоді, 25.11.2008 р., на сайті Держдепартаменту ( http://www.sdip.gov.ua/ua/vidpoxtov.html ) оприлюднена інформація щодо того, що на Україні є зареєстрованими 6 кваліфікованих зазначень походження товару, а саме - Миргородська, Сонячна долина та Східницька (реєстрація від 15.03.2007 р.) і Ессентуки, Нагутская та Славяновская (реєстрація від 25.02.2008 р.). Разом з цим, 12.11.2008 р., на Вашому сайті ( http://www.sdip.gov.ua/ua/vsjogo8 ) було сповіщено, що з 1992 р. на Україні здійснені 3 реєстрації кваліфікованих зазначень походження товару і видано 2 свідоцтва на право їх використання. Чи не зможете ви пояснити розбіжності в оприлюдненій інформації? Чи може мова йде про якійсь інший реєстр, а не Державний реєстр України назв місць походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів? Користуючись нагодою прошу повідомити чи планується відкриття безкоштовного доступу через мережу Интернет до Державного реєстру України назв місць походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів. З повагою до Вас викладач НТУУ \"КПІ\" Сергій Чікін.

 

За даними Державного реєстру України назв місць походження товарів та географічних зазначень походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів (далі – Реєстр) станом на 01.02.2009 в ... 

За даними Державного реєстру України назв місць походження товарів та географічних зазначень походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів (далі – Реєстр) станом на 01.02.2009 в Україні зареєстровано 6 кваліфікованих зазначень походження товару та 5 свідоцтв на право на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товару.

Розбіжність в оприлюдненій Державним департаментом інтелектуальної власності (далі – Держдепартамент) інформації щодо кількості зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товару станом на 25.11.2008 пов‘язана з тим, що новий офіційний веб-портал Держдепартаменту деякий час працював у тестовому режимі. На сьогодні роботу веб-порталу поновлено, суперечливу інформацію приведено у відповідність.

Також повідомляємо, що у зв’язку з незначною кількістю зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товару, з стислою інформацією щодо яких можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Держдепартаменту, розробка інформаційної бази даних таких зазначень найближчим часом не планується. Відповідну інформаційну базу буде розроблено після реєстрації Держдепартаментом достатньої кількості кваліфікованих зазначень походження товару.

 

Сьогодні в інтернеті знайшов статтю про Вашу співпрацю з корпорацією Microsoft! В мене таке питання: Чи довго ми будемо залежати від заходу? Чому Ви не бажаєте користуватися вільним програмним забезпеченням? Чи Вам подобається кидати ... 

Сьогодні в інтернеті знайшов статтю про Вашу співпрацю з корпорацією Microsoft! В мене таке питання: Чи довго ми будемо залежати від заходу? Чому Ви не бажаєте користуватися вільним програмним забезпеченням? Чи Вам подобається кидати гроші на вітер? Я так розумію що Вам краще викинути кілька мільйонів долларів на вітер, ніж впровадити операційні системі Unix? В мне э схема видатків котрі потрібні на впровадження програмного забезпечення Microsoft та систем Unix! При впровадженні вільного програмного забезпечення держава притримае в бюджеті більше половини тої суми котру вона віддасть за ліцензійне ПЗ! Навіть зі знижкою, котру надає Microsoft! Осіпов Олександр Сергійович.

 

Питання щодо використання комп’ютерних програм на умовах так званих вільних публічних ліцензій (зокрема, GNU GPL стосовно Unix) не є остаточно вирішеним на законодавчому рівні. З одного боку, у відповідності до частини 3 статті 3 ... 

Питання щодо використання комп’ютерних програм на умовах так званих вільних публічних ліцензій (зокрема, GNU GPL стосовно Unix) не є остаточно вирішеним на законодавчому рівні. З одного боку, у відповідності до частини 3 статті 3 Цивільного кодексу України запроваджується принцип свободи договору. Таким чином сторони вільні у виборі форми та умов договору в Україні. Тому будь-який договір, у тому числі так звана “вільна ліцензія”, є чинним при дотриманні вимог діючого законодавства.

Разом з тим, стаття 33 Закону України “Про авторське право і суміжних правах” встановлює вимоги до договорів на право використання творів, в тому числі до авторського договору. Зокрема, ця стаття містить вимогу про те, що договори про передачу прав на використання комп’ютерних програм укладаються у письмовій формі. Вимоги інформаційного суспільства та практика поширення “Вільного програмного забезпечення” потребують іншої форми укладення договорів та мають свою специфічну правову природу, що не передбачена чинним законодавством.

Усвідомлюючи вищезазначені неузгодженості, Державний департамент інтелектуальної власності України у проекті Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань авторського права і суміжних прав”, передбачає норму щодо можливості використання публічних ліцензій, що укладаються шляхом конклюдентних дій, тобто дій особи, які виражають її волю установити правовідносини, але не у формі усного або письмового волевиявлення, а поведінкою, з якої очевидно випливає такий намір. Прийняття зазначеного проекту Закону має вирішити проблему правомірного використання зазначеного програмного забезпечення в Україні.

 

Добрий день. я закінчив НТУУ "Київський політехнічний інститут" і вже більше року працюю маркетологом-аналітиком в компанії, яка є лідером на ринку виробництва пластикових карток. Протягом 2008 року я написав власний книгу-конспект ... 

Добрий день. я закінчив НТУУ "Київський політехнічний інститут" і вже більше року працюю маркетологом-аналітиком в компанії, яка є лідером на ринку виробництва пластикових карток. Протягом 2008 року я написав власний книгу-конспект (конспект лекцій) з напрямків: економіка України, правознавство України та ще ряд інших. Як мені отримати в Україні на мою інтелектуальну праці авторське право з метою подальшого видавництва моїх книг? Марущак Анатолій Ігорович.

 

Питання державної реєстрації авторських прав на твори у галузі науки, літератури і мистецтва регулюються Цивільним кодексом України, Законом України “Про авторське право і суміжні права”, Порядком державної реєстрації авторського ... 

Питання державної реєстрації авторських прав на твори у галузі науки, літератури і мистецтва регулюються Цивільним кодексом України, Законом України “Про авторське право і суміжні права”, Порядком державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1756, наказами і розпорядженнями Державного департаменту інтелектуальної власності (далі – Держдепартамент).

Заявка на державну реєстрацію авторського права на твір обов’язково повинна містити: 
-  заяву, викладену українською мовою, що складається за формою, затвердженою Держдепартаментом; 
-  примірник твору (оприлюднений чи не оприлюднений) у матеріальній формі, визначеній пунктом 15 Порядку; 
-  документ про сплату збору за підготовку до реєстрації авторського права на твір; 
-  документ про сплату державного мита за видачу свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір або копія документа, що підтверджує право на звільнення від сплати мита за видачу свідоцтва; 
-  інші документи, передбачені Порядком, у разі необхідності.

Відповідно до підпункту 1 пункту 15 Порядку літературні письмові твори (оприлюднені чи неоприлюднені) подаються в друкованому вигляді мовою оригіналу на паперовому або електронному носії.  Бланк заяви, реквізити платежу та інша додаткова інформація знаходиться на офіційному веб-порталі ДДІВ в розділі "Авторське право і суміжні права".

 

Я закончила Полтавский Национальный технический университет им. Ю.Кондратюка, архитектурный факультет, в 2001. На данный момент я проживаю в Канаде (рабочая виза). Работаю архитектором. Для подтверждения моего диплома и регистрации в ... 

Я закончила Полтавский Национальный технический университет им. Ю.Кондратюка, архитектурный факультет, в 2001. На данный момент я проживаю в Канаде (рабочая виза). Работаю архитектором. Для подтверждения моего диплома и регистрации в Ассоциации архитекторов Канады мне необходимо предоставить дополнительные сведения из университета: название выполненных мною курсовых работ с кратким заданием на выполнение; описание изученных предметов (в тезисной форме, 3-4 предложения). На факультете мне отказали, несмотря на подписанное ректором университета заявление. Свой отказ декан архитектурного факультета мотивировал тем, что данная информация есть интелектуальной собственностью факультета.

Поясните, пожалуйста, является ли данная информация, касающаяся меня лично, интелектуальной собственностью кого-либо. Если да, то кому принадлежат данные права и где я могу получить интересующие меня сведения. Заранее благодарю. Павлюк Елена Олександровна.

 

Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею (стаття 32 Конституції України). ... 

Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею (стаття 32 Конституції України).

Відповідно до статті 423 Цивільного Кодексу України право на визнання людини творцем (автором) об'єкта права інтелектуальної власності є особистим немайновим правом інтелектуальної власності.
Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України “Про авторське право і суміжні права” (далі – Закон) особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам. Тому, ви маєте невідчужуване право на визнання себе творцем (автором) відповідних творів (зокрема, курсових робіт).

Відповідно до статті 10 Закону не є об'єктом авторського права розклади предметів, які вивчаються у навчальному закладі, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).

Майнові права автора курсової роботи передбачають виключне право автора використовувати твір у будь-якій формі та будь-яким способом.

 

Шановний Миколо Васильовичу, зараз на сайті ДДІВ МОН України оприлюднений для обговорення проект закону про внесення змін до ряду нормативних актів у сфері інтелектуальної власності. Подібний проект вже оприлюднювався десь пів року тому, однак ... 

Шановний Миколо Васильовичу, зараз на сайті ДДІВ МОН України оприлюднений для обговорення проект закону про внесення змін до ряду нормативних актів у сфері інтелектуальної власності. Подібний проект вже оприлюднювався десь пів року тому, однак результати його обговорення нікому не відомі. Розміщений зараз проект відрізняється від попереднього і потребує витрат значного часу для його вивчення. Чи не очікує новий проект доля попереднього, коли результати обговорення так і залишились нікому невідомими? Чи не доцільно було б оприлюднювати зауваження та пропозиції окремих осіб, а також відповідну думку представників ДДІВ стосовно таких зауважень на сайті? Стосовно самого нового проекту можу сказати, що проект змін, наприклад, до Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" містить формулювання самого об'єкта промислового зразка, яке суперечить його формулюванню у ЦК України, при цьому відповідної зміни до ЦК цим проектом не передбачено. Крім того, нове зазначене формулювання значно обмежує можливості захисту результатів художнього конструювання, у порівнянні з діючим на даний момент законодавством. До того ж таке "нове формулювання" значно обмежує вітчизняних творців у можливості захисту створених ними результатів художнього конструювання, у порівнянні з іноземними творцями, які отримують захист на території України на промислові зразки за Гаазькою угодою. Чому вітчизняний законодавець так вперто намагається поставити у нерівне положення власних творців? Крім того, нова редакція зазначеного закону є відтворенням (копіюванням) окремих пунктів, до того ж, витягнутих з контексту, Директиви ЄС Про промислові зразки. Зазначена директива лише встановлює загальні підходи до спеціального законодавства щодо захисту промислових зразків у країнах ЄС, а не врегульовує взаємовідносини у цій сфері. Тому, звичайне перенесення цілих абзаців та статей у наш вітчизняний закон лише призводить до цілковитої невизначеності, привносить цілковиту суб'єктивність в процеси встановлення об'єкту та відповідності умовам надання правової охорони.

Таким чином система охорони такого обєкту права інтелектуальної власності, як промисловий зразок, буде цілком зруйнована. Не думаю, що такий "захист" промислових зразків дуже сподобається іноземним власникам патентів та міжнародних реєстрацій. Вітчизнаним творцям взагалі не буде ніякого сенсу для отримання патентів на невідомо що з отриманням невизначеного обєму правової охорони. На мою думку, існуючий закон "Про охорону прав на промислові зразки" ніяким чином (окрім критерія "оригінальність" та зауважень щодо виробів, які входять до складеного виробу) не суперечить вищевказаній Директиві ЄС, однак дає достатнє регулювання відносин у цій сфері, на відміну від нового проекту. Мені не зрозуміло, навіщо було "вигадувати велосипед", якщо можна було просто трохи відкоригувати існуюче законодавство у сфері охорони промислових зразків шляхом прописування більш чітких визначень та формулювань? Натомість новий проект закону принципово змінює підходи до промислових зразків, а за відсутності будь-якого регулювання, взагалі руйнує такий обєкт, як промисловий зразок. Щодо проблемних питань нового проекту закону у частині, що стосується промислових зразків, (детальний розгляд кожної статті) можна написати цілий трактат, що за своїм обємом може перевищити обєм самого проекту. Враховуючи це, я вважаю, що саме проект змін до закону "Про охорону прав на промислові зразки" слід негайно винести на обговорення в рамках семинару, або будь-якого іншого офіційного зібрання відповідних фахівців, тому, що мова йде не про оремі дрібні недоліки, а про принципову зміну самої системи охорони, яка стає цілком не визначеною.  Бондаренко Дмитро Геннадійович.

 

Шановний Дмитро Геннадійовичу! Перш за все хочу зауважити, що метою розробки оприлюдненого 05.11.2008 року на офіційній сторінці Державного департаменту інтелектуальної власності проекту Закону України “Про внесення змін до деяких ... 

Шановний Дмитро Геннадійовичу! Перш за все хочу зауважити, що метою розробки оприлюдненого 05.11.2008 року на офіційній сторінці Державного департаменту інтелектуальної власності проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань інтелектуальної власності, яким, зокрема вносяться зміни до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про охорону прав на промислові зразки”, про який йдеться у Вашому запиті, є приведення законодавства України у сфері інтелектуальної власності до Цивільного кодексу України, законодавства Європейського Союзу та реалізації пропозицій інвесторів та учасників Форуму “Влада і бізнес – партнери” щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

При цьому головним завданням проекту Закону є забезпечення відповідності законодавства України у сфері правової охорони промислових зразків нормам європейського права, зокрема вимогам Директиви 98/71/ЄС Європейського парламенту і Ради ЄС від 13 жовтня 1998 року про правову охорону промислових зразків (далі – Директива ЄС).

Необхідність виконання цього завдання випливає із Закону України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 18 березня 2004 року № 1629-IV та пункту 14 Плану заходів щодо виконання у 2008 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 р. № 821-р.

Враховуючи, що Україна має намір інтегруватись до Європейського Співтовариства та набути повноправного членства в ЄС, а також той факт, що Україна з 28.08.2002 року набула повноправного членства у Гаазькій угоді про міжнародну реєстрацію промислових зразків, а ЄС з 1 січня 2008 року також став членом цієї угоди, окремі положення Закону України “Про охорону прав на промислові зразки” потребують подальшого їх удосконалення і приведення у відповідність до міжнародних договорів України та до вимог актів Європейського парламенту і Ради ЄС щодо промислових зразків.

При цьому, приведення окремих положень чинного Закону України “Про охорону прав на промислові зразки” у повну відповідність до законодавства ЄС зумовлена необхідністю забезпечення для усіх заявників з країн-членів ЄС ідентичних умов на отримання прав на зареєстро¬ва¬ний про¬мис¬¬ловий зразок та еквівалентну охорону цих прав в усіх державах-учасницях ЄС.

Саме тому у проекті Закону були враховані вимоги законодавства ЄС стосовно промислових зразків та вирішені пов‘язані із усім зазначеним вище задачі, а саме:
• надано визначення деяких термінів, які відсутні у чинному Законі, зокрема, таких, як “виріб”, “складений виріб”, “нормальне використання виробу”, “ідентичність” тощо;
• у повній відповідності до Директиви ЄС надано визначення понят¬¬тю “новизна” та встановлено межі обсягу охорони, що надається правом на промисловий зразок;
• введена додаткова умова придатності для набуття права на промисловий зразок “своєрідність” та надано її визначення;
• введено положення, згідно з яким не є придатним для набуття права на промисловий зразок зовнішній вигляд виробів, що зумовлений виключно їх технічними функціями;
• визначені додаткові підстави для відмови в наданні правової охорони, зокрема, в частині, що стосуються промислових зразків, які суперечать публічному порядку та загальновизнаним нормам моралі;
• національним заявникам надана можливість подавати “множинну заявку”, тобто заявку, в яку можуть входити одноразово до 100 промислових зразків;
• вітчизняним заявникам надана можливість набувати права на промислові зразки в іноземних державах за Гаазькою угодою про міжнародну реєстрацію промислових зразків шляхом подання своїх заявок безпосередньо до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності, при цьому, подання таких заявок, що є важливим, може здійснюватися безпосередньо самими заявниками, без залучення до цього процесу патентних повірених;
• власникам патентів України на промислові зразки надана можливість подовжувати строк дії патенту на промисловий зразок на сукупний строк дії патенту до 25 років від дати подання заявки і тощо.
Проект Закону містить ще багато позитивних новацій, як для іноземних, так і для національних заявників, але ці новації чомусь лишилися поза Вашою увагою і в цілому проект Закону сприйнятий Вами негативно. Зважаючи на усе зазначене вище, можливо, слід більш ретельно та уважніше ознайомитися з оприлюдненим проектом Закону.
Будемо вдячні Вам за неупереджені, а головне, конкретні зауваження і конструктивні обґрунтовані пропозиції щодо оприлюдненого проекту Закону, які, на жаль, відсутні у надісланому Вами запиті.
Власне, саме для цього і здійснюється оприлюднення проектів законодавчих та підзаконних актів.